Хвороби бджіл медоносних в Україні

Сьогодні світ стикається із багатьма проблемами стосовно продовольчої безпеки й сталого ведення сільського господарства, і бджоли, як запилювачі відіграють ключову роль в покращенні екосистем.

У багатьох частинах світу бджільництво є досить поширеною сферою діяльності, й успішне існування тисяч пасічників залежить виключно від бджіл. Робочі медоносні бджоли здатні надавати людям цінні продукти бджільництва (мед, бджолиний віск, прополіс, пергу й пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту й рої), супутні послуги (запилення рослин, апітерапії, апітуризму та моніторингу навколишнього середовища), й відігравати інші важливі економічні, культурні та соціальні ролі.



Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ), з історичним акронімом МЕБ (Міжнародне епізоотичне бюро) визнається Світовою організацією торгівлі (СОТ), як референтна організація, і станом на 2024 рік нараховує 182 країни-учасниці. Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів (Угода про СФЗ) заохочує учасників Світової організації торгівлі (СОТ) базувати свої санітарні заходи на міжнародних стандартах, керівних принципах та рекомендаціях, там де вони існують. СОТ офіційно визнає роль СОЗТ, як міжнародної організації з встановлення стандартів для здоров'я тварин й зоонозних хвороб. Згідно з Угодою про СФЗ, країни-учасниці СОТ мають привести у відповідність свої вимоги щодо імпорту з рекомендаціями відповідних стандартів СОЗТ, а за відсутності таких рекомендацій СОЗТ, або якщо країна обирає рівень захисту, що потребує більш суворих заходів, аніж стандарти СОЗТ, то вони мають ґрунтуватися на аналізі ризику імпорту, проведеному відповідно до положень Глави 2.1. Таким чином — Кодекс здоров'я наземних тварин СОЗТ (Наземний кодекс) є ключовою частиною правової бази СОТ для міжнародної торгівлі в т.ч. й у сфері бджільництва.

x
linkedin
instagram
youtube

Наземний посібник



Контакти компетентних органів

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачівТел.: +380 44 – 279-49-48

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветсанекспертизиТел.: +380 44 – 377-53-85

mozТел.: +380 44 – 253-61-9

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»Тел.: +380 44 – 425-43-54


Громадська організація «Фундація жінок пасічниць» відкрила нові виробничі потужності в бджільництві України демонструючи лідерство жінок й потенціал для розвитку галузі та зміцнення економіки країни. Станом на 2025 рік, за даними Сергія Ткачука - Голови Держпродспоживслужби, в Україні зареєстровано понад 61 тисячу пасік.

pas1
pas2


Корисні матеріали


Цей ресурс створено з метою інформування ветеринарів, офіційних ветеринарних лікарів, пасічників, суб'єктів бджільництва й господарювання, пасічників, перевізників і пересічних громадян про регулювання розведення, використання й охорону бджіл, виробництво, заготівлю та перероблення продуктів бджільництва, вимоги міжнародної торгівлі. Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року, Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угода про технічні бар'єри у торгівлі (СОТ; Угода, Міжнародний документ від 15.04.1994), положення Кодексу здоров'я наземних тварин СОЗТ — спрямовані на поліпшення стану здоров'я й добробуту тварин, міжнародний ветеринарний контроль з дотримання стандартів для безпечної торгівлі у світі наземними тваринами (ссавцями, рептиліями, птахами та бджолами) й продукцією тваринного походження, а також протидію хворобам списку СОЗТ, що підлягають повідомленню у сфері бджільництва.

Весь міжнародний досвід протидії хворобам бджіл медоносних передбачає активну участь та співпрацю ветеринарів із власниками пасік на підконтрольних компетентним органам об'єктах (пунктах перетину державного кордону, господарствах і територіях із різним рівнем біозахисту, на переробних і транспортних підприємствах, пасіках і домогосподарствах), обізнаність пасічників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози хвороб бджіл медоносних в Україні та світі, особливостях їх розпізнання, діагностики, профілактики й ліквідації інфекції чи інвазій у разі їх занесення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів.

Довідкові матеріали, актуальні публікації, витяги з галузевої аналітики, рекомендації експертів, щодо передового досвіду сприятимуть надійності ресурсу, як джерела оперативної інформації для суб'єктів бджільництва й господарювання, ветеринарних органів, ветеринарів та зацікавлених сторін, покращать інформованість суспільства про медоносних бджіл, та кращі практики бджільництва. Це сприятиме мінімізації негативного впливу надзвичайних обставин, що призводять до значних втрат галузі від хвороб бджіл медоносних чи внаслідок незадовільної комунікації між пасічниками та агрокомпаніями, органами місцевого самоврядування й ветеринарними органами. А, візуалізація місць постійного й тимчасового розташування пасік, сприятиме комунікації й оперативному обміну даними між зацікавленими сторонами.