Зміст: [Показати]

ГЛАВА 4.4. ЗОНУВАННЯ ТА КОМПАРТМЕНТИЗАЦІЯ

Стаття 4.4.1. Вступ

Метою цієї Глави є надання рекомендацій щодо принципів зонування та компартментизації на місцях для Країн-Учасниць, що бажають створити та підтримувати різні субпопуляції з особливим зоосанітарним статусом на своїй території. Ці принципи слід застосовувати згідно положень відповідних розділів Наземного кодексу. У цій Главі також описано процедуру визнання таких субпопуляцій торговими партнерами.

Встановлення та підтримання статусу благополуччя на всій території країни має бути кінцевою метою для країн-учасниць. Однак, враховуючи складність досягнення цієї мети, Країни-Учасниці можуть бути зацікавлені у створенні та підтриманні субпопуляцій з особливим зоосанітарним статусом на своїй території з метою міжнародної торгівлі чи попередження та контролю певних хвороб. Такі субпопуляції можуть бути розділені природними чи штучними географічними бар'єрами чи запровадженням режиму біозахисту.

Хоч зонування і застосовується до субпопуляцій тварин, визначених головним чином на основі географічних критеріїв, а компартментизація - до субпопуляцій тварин, визначених головним чином на основі практик управління та вирощування, побудованих на запровадженні режиму біозахисту. На практиці просторові параметри та запроваджені практики управління, включаючи план біологічної безпеки, відіграють визначальну роль у застосуванні обох цих концепцій.

Зонування може сприяти більш ефективному використанню ресурсів у певних частинах країни. Розподіл на частини здатен забезпечити функціональну ізоляцію певної субпопуляції від інших домашніх чи диких тварин шляхом біозахисту - те чого не вдалося б досягти завдяки лише географічному відокремленню. В країні, де певна хвороба є ензоотичною, запровадження зон добробуту може сприяти поступовому контролю та викоріненню цієї хвороби. У випадку спалаху хвороби в раніше благополучній країні чи зоні, для покращення контролю за цією хворобою та неперервності торгівлі зонування може дозволити Країні-Учасниці обмежити масштаб поширення хвороби, шляхом чіткого визначення зони захисту, зберігаючи статус решти території країни, як і запровадження компартментизації, що також здатне забезпечити це Країні-Учасниці, враховуючи епізоотичні зв'язки між субпопуляціями чи стандарти практики біозахисту, незважаючи на розрізненість географічного розташування субпопуляцій.

Таким чином, Країна-Учасниця може мати кілька зон і компартментів на своїй території.

Стаття 4.4.2. Загальні принципи

Ветеринарна служба Країни-Учасниці, яка створює на своїй території зони чи компартменти, має чітко визначити межі субпопуляції, згідно положень відповідних Розділів Наземного кодексу, в тому числі і тих, що стосуються нагляду, ідентифікації тварин, простежуваності та програм офіційного контролю.

Процедури, що використовуються для встановлення та підтримання особливого зоосанітарного статусу в зоні або компартменті, залежать від епізоотології конкретної хвороби, включаючи наявність та роль переносників, сприйнятливих видів дикої фауни та факторів навколишнього середовища, систем виробництва продукції тваринництва, а також режиму біозахисту та санітарних заходів, в числі яких контроль простежуваності.

Біозахист та нагляд є головними складовими зонування та компартментизації, впровадження яких слід здійснювати шляхом активної співпраці між виробничим сектором та Ветеринарною службою.

Ветеринарна служба, в тому числі лабораторії, має бути організована і функціонувати згідно положень Глави 3.1. та 3.2., щоб забезпечити надійну ізоляцію зон та компартментів. Цілковита відповідальність за підтримання зон і компартментів в рамках внутрішньої та міжнародної торгівлі покладається на Ветеринарний орган країни.

Ветеринарний орган має провести оцінку необхідних і доступних ресурсів, для створення і підтримання зони чи компартменту, включаючи людські та фінансові ресурси, технічні можливості і готовність Ветеринарної служби, відповідної галузі та систем виробництва продукції тваринництва (особливо у випадку з компартментом), в тому числі засоби для проведення нагляду, діагностики та, за можливості, вакцинації, обробку і захист від переносників.

В контексті підтримання особливого зоосанітарного статусу певної популяції або субпопуляції тварин в країні, зоні чи компартменті, належні санітарні заходи та біозахист мають застосовуватись і до імпорту в країну, і до переміщення тварин, продукції, фомітів в зону або компартмент.

Ветеринарна служба має проводити видачу сертифікатів для переміщення тварин, регулярно інспектувати виробничі приміщення з документальним супроводом інспекційних перевірок, контролювати біозахист, вести реєстри і процедури нагляду. Ветеринарна служба має проводити чи контролювати нагляд, офіційне повідомлення, лабораторну діагностику і вакцинацію, коли можливо.

Відповідальність, що покладається на виробничий сектор включає, за умови, погодження з Ветеринарною службою, коли це необхідно, застосування біозахисту, документування і реєстрацію переміщень товарів та персоналу, управління схемами забезпечення якості, документування коригувальних заходів, ведення нагляду, перевірку достовірності повідомлень про хвороби та ведення відкритих реєстрів.

Стаття 4.4.3. Принципи визнання та запровадження зони чи компартменту

Запроваджуючи зону чи компартмент Країна-Учасниця має базуватись на наступних принципах:

  1. Розміри зони і її географічні межі мають бути визначені Ветеринарним органом з урахуванням природних, штучних або адміністративних меж, про що має відкрито оприлюднюватися по офіційних інформаційних каналах.

  2. Фактори, що обґрунтовують створення компартменту, мають бути встановлені Ветеринарним органом на основі відповідних критеріїв, у числі яких практики виробництва та вирощування, пов'язані із біозахистом, і ці критерії мають бути доведені до відома галузевих операторів по офіційних каналах.

  3. Належність тварин і стад до певної субпопуляції в зоні чи компартменті доводиться наявністю епізоотичних бар'єрів, що чітко відмежовують їх від інших тварин і факторів ризику. Заходи щодо забезпечення ідентифікації субпопуляції, отриманню та підтриманню її зоосанітарного статусу завдяки виконанню плану біологічної безпеки мають бути чітко визначені. Ці заходи мають бути адаптовані до конкретних умов. Вони залежать від епізоотології конкретної хвороби, факторів навколишнього середовища, стану здоров'я тварин в дотичних секторах, заходів біозахисту (контролю переміщень, використання природних, штучних чи адміністративних меж, просторової ізоляції тварин, контролю фомітів, практики торгівлі і вирощування тощо) і нагляду за хворобою.

  4. Товари, що знаходяться у запровадженій таким чином зоні чи компартменті, мають бути ідентифіковані так, щоб можна було відстежити їх переміщення. Ідентифікація може бути як колективною (на рівні стада), так і індивідуальною (на рівні окремої тварини), що залежить від системи виробництва. Переміщення товарів у чи із зони чи компартменту має документуватися і контролюватися. Оцінка цілісності зони чи компартменту обумовлена функціонуванням системи ідентифікації тварин.

  5. В плані біологічної безпеки, що реалізується в компартменті, мають бути описані партнерські стосунки і розподіл відповідальності між виробничим сектором і Ветеринарним органом. Він також має включати стандартні операційні процедури надання доказів того, що нагляд дійсно проводиться, а системи ідентифікації і простежуваності тварин і практики виробничого менеджменту відповідають тим, що встановлені для компартментів. Крім відомостей, що стосуються контролю переміщень товарів, в план біологічної безпеки мають бути включені: виробничі журнали стад, походження кормів, води та підстилки, результати нагляду, реєстри народження і загибелі, журнали реєстрації відвідувачів, історія смертності і захворюваності (і відповідних розслідувань по ним), медикаментозне лікування, вакцинації, документація про навчання персоналу, а також інші критерії, що можуть бути прийняті до уваги, як доказ управління ризиками. Види необхідної інформації можуть варіювати в залежності від виду тварин і конкретної хвороби (хвороб). В плані біологічної безпеки має бути зазначено, яким чином проводиться перевірка виконання означених заходів з метою управління та регулярної переоцінки ризиків для коригування заходів з урахуванням її результатів.

В Статтях 4.4.4. - 4.4.7. описані різні типи зон, що можуть бути створені Країнами-Учасницями. Але, разом із цим допускається створення і інших типів зон для боротьби з хворобами чи для торгівлі.

Стаття 4.4.4. Зона добробуту

Зона добробуту - це зона, в якій відсутня інфекція чи інвазія в популяції тварин згідно вимог Наземного кодексу.

У поєднанні зі статтями 4.4.2. та 4.4.3. і, залежно від епізоотичної ситуації отримання чи підтримання статусу благополуччя може вимагати проведення попереднього або постійного спеціального нагляду через хворобу та нагляду за її переносниками, а також підтримання належного режиму біозахисту та санітарних заходів всередині і на кордонах зони. Нагляд має проводитись згідно положень Глави 1.4. та іншим відповідних Розділів Наземного кодексу.

Статус благополуччя може застосовуватися до однієї чи кількох популяцій тварин різних видів, як до домашніх, так і до диких тварин.

Статус благополуччя зони зберігається настільки довго, наскільки результати функціонуючого нагляду здатні доводити відсутність даної інфекції чи інвазії, а критерії, що застосовувалися для її створення і визнання - дотримуються.

Стаття 4.4.5. Інфікована зона

Інфікована зона - це зона в якій підтверджена інфекція чи інвазія, або що визначається такою у відповідних Розділах Наземного кодексу.

Інфікованою зоною, в якій доказана інфекція чи інвазія, може бути:

  1. зона країни, де інфекція чи інвазія присутня, і ще не ліквідована, в той час як інші зони країн можуть бути вільними; або

  2. зона раніше вільної країни або, як частина раніше вільної зони, в яку нфекція чи інвазія була занесена або ж занесена повторно, в той час як інша частина країни чи зони залишилась незмінною.

Для отримання статусу благополуччя в інфікованій зоні чи відновлення статусу благополуччя після спалаху в зоні добробуту, Країни-Учасниці мають слідувати рекомендаціям відповідних Розділів Наземного кодексу.

Стаття 4.4.6. Зона захисту

Зона захисту може бути створена для збереження зоосанітарного статусу популяції тварин благополучної країни або зони добробуту шляхом запобігання занесенню патогена конкретної інфекції чи інвазії з сусідніх країн або зон з іншим зоосанітарним статусом ніж той, що в популяції тварин. Зона захисту може бути створена в межах чи за межами зони добробуту або у межах благополучної країни.

Біозахист та санітарні заходи мають застосовуватися в зоні захисту на основі систем управління тваринами, епізоотології конкретної хвороби, що розглядається, та епізоотичної ситуації, що склалася в сусідніх країнах чи інфікованих зонах.

Ці заходи мають враховувати посилення контролю та нагляду за переміщенням, ідентифікацією та простежуваністю тварин, щоб забезпечити чітке розмежування тварин у зоні захисту від інших популяцій, а також можуть включати:

  1. вакцинацію всіх тварин, що піддаються ризику;

  2. діагностичні дослідження чи вакцинацію тварин, що підлягають переміщенню;

  3. особливі процедури відбору, відправки та дослідження зразків;

  4. підвищений рівень біозахисту, в тому числі дезінфекції та дезінсекції транспортних засобів/суден, транспортних засобів для перевезення продукції тваринництва, кормів і фуражу, а по можливості і встановлення обов'язкових маршрутів доставки в межах, і пунктів в'їзду в цю зону і виїзду за її межі;

  5. спеціальний нагляд за сприйнятливими дикими тваринами та відповідними переносниками;

  6. інформаційні кампанії спрямовані на підвищення обізнаності населення та цільове інформування виробників, оптових постачальників, мисливців і ветеринарів.

При зміні статусу зони захисту, статус країни чи зони, у межах якої вона була створена, має бути перевизначений згідно положень Глави, присвяченої даній хворобі списку МЕБ.

Стаття 4.4.7. Зона стримування

  1. У разі виникнення спалахів в країні чи зоні добробуту, раніше вільній від хвороби, для мінімізації наслідків для решти території країни або зони може бути встановлена зона стримування, що охоплює всі епізоотичного пов'язані осередки.

  2. Зона стримування є інфікованою зоною, що має управлятися таким чином, щоб можна було довести походження товарів для міжнародної торгівлі, з цієї зони стримування чи з поза її меж.

  3. Запровадження зони стримування має відбуватись шляхом оперативного реагування, на основі зарання підготовленого плану дій на випадок надзвичайного стану, що включає:

  4. Зона стримування вважається запровадженою ефективно, коли доведено, що:

    АБО

    1. не було нових випадків у зоні стримування впродовж, як мінімум двох інкубаційних періодів, починаючи з дати ліквідації останнього виявленого випадку;

    АБО

    1. зона стримування включає в себе інфіковану зону, де можуть мати місце нові випадки, а також зону захисту, де не було жодних випадків впродовж, як мінімум двох інкубаційних періодів, після запровадження вищеописаних заходів і яка відокремлює інфіковану зону від решти території країни або зони.

  5. Статус благополучних територій за межами зони стримування призупиняється до запровадження зони стримування. Після запровадження зони стримування території поза зоною стримування набувають статусу благополучних.

  6. Відновлення статусу благополуччя зони стримування має відбуватись згідно положень протоколу, визначених у Розділах, присвячених хворобам списку МЕБ, а за відсутності останніх - відповідати вимогам Статті 1.4.6.

  7. У разі виявлення випадку інфекції чи інвазії, відносно якої була запроваджена дана зона стримування чи в межах зона стримування, визначеній в підпункті а) чи в зоні захисту, визначеній в підпункті b), решта території країни частина країни або зони визнається інфікованою.

Стаття 4.4.8. Взаємо визнання статусу країни чи зони країнами, торговими партнерами

Хоча МЕБ і встановило процедури офіційного визнання статусів по ряду інфекцій (див. Главу 1.6.). Стосовно інших інфекцій чи інвазій країни можуть визнавати статус інших раїн чи зон шляхом процесу взаємо визнання. Торгові партнери мають обмінюватися інформацією, для визнання субпопуляцій на їх території. В рамках процедури визнання статусу рекомендується завчасно, до виникнення спалаху хвороби визначати параметри і укладати угоди про обов'язкові вимоги.

Ветеринарна служба Країни-експортера має бути готова надати докази Ветеринарній службі Країни-імпортера про підстави наділення тієї чи іншої зони або компартменту відповідним зоосанітарним статусом.

Країна-експортер має бути готова довести, обґрунтовуючи детальною документацією, що надається Країні-імпортеру, що вона виконує рекомендації Наземного кодексу, стосовно створення і підтримання цієї зони чи компартменту.

Згідно вимог Глави 5.3., Країна-імпортер має визнати існування цієї зони чи компартменту, за умови, що в ній проводяться відповідні заходи, передбачені у Наземному кодексі, і що Ветеринарний орган Країна-експортер здатен довести ефективність цих заходів.

nb: вперше прийнятий у 1998 році; останнє оновлення, прийняте у 2018 році.

Глосарій

Біозахист (Биобезопасностьru, Biosecurityen, Sécurité biologiquefr, Bioseguridades)
означає комплекс управлінських та фізичних заходів, спрямованих на зниження ризику занесення, фіксації та поширення хвороб тварин, інфекцій чи інвазій до, з, та в межах популяції тварин.

Вакцинація (Вакцинацияru, Vaccinationen, Vaccinationfr, Vacunaciónes)
означає введення вакцини у відповідності з інструкціями виробника чи за стандартами посібника наземних тварин, за наявності, з метою формування імунітету у тварини або групи тварин проти одного або кількох патогенів.

Ветеринар (Ветеринарru, Veterinarianen, Vétérinairefr, Veterinarioes)
означає особу, яка має належну освіту, зареєстрована або ліцензована відповідним ветеринарним органом країни для провадження ветеринарної практики чи науки у цій країні.

Випадок (Случайru, Caseen, Casfr, Casoes)
означає інфіковану/інвазовану патогеном тварину, із наявністю чи відсутністю клінічних ознак захворювання.

Дезінфекція (Дезинфекцияru, Disinfectionen, Désinfectionfr, Desinfecciónes)
означає процедуру зі знищення збудників інфекційних і паразитарних хвороб тварин, в тому числі і зоонозів, що проводиться після очищення місця утримання; їй піддають приміщення, транспортні засоби та предмети, які безпосередньо чи опосередковано могли бути контаміновані.

Забій вимушений (Вынужденный убойru, Stamping-out policyen, Abattage sanitairefr, Sacrificio sanitarioes)
означає комплекс заходів, спрямованих на усунення спалаху хвороби, що здійснюється під керівництвом Ветеринарного органу, шляхом:

  • a) забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин в стаді, а в разі необхідності, і тварин інших стад, які опинилися під загрозою прямого чи опосередкованого зараження внаслідок контакту між інфікованими/інвазованими тваринами чи з патогеном; умертвіння контамінованих тварин має здійснюватися згідно положень Глави 7.6.;
  • б) утилізації туш і, за потреби, тваринницької продукції шляхом переробки, спалювання, захоронення чи в інший спосіб, зазначений в положеннях Глави 4.12.;
  • в) очищення і дезінфекції приміщень згідно процедур, визначених в Главі 4.13.

Зараження (Інфекція, захворювання) (Инфекцияru, Infectionen, Infectionfr, Infecciónes)
означає проникнення і розвиток або розмноження патогена в організмі людини або тварини.

Засіб для транспортування чи судно (Транспортное средство/судноru, Vehicle/vesselen, Véhicule/navirefr, Vehículo/buquees)
означає будь-який транспортний засіб (потяг, вантажний автомобіль, літак чи корабель), що використовується для перевезення тварин.

Заходи санітарні (Ветеринарно-санитарная мераru, Sanitary measureen, Mesure sanitairefr, Medida sanitariaes)
означає заходи, аналогічні описаним в різних розділах Кодексу здоров'я наземних тварин, призначені для захисту життя і здоров'я людей і тварин від ризиків занесення, фіксації і поширення небезпеки, на території Країни-Учасниці МЕБ.

Зона (Зонаru, Zoneen, Zonefr, Zonaes)
означає частину території країни, визначену Ветеринарним органом, на якій перебуває популяція чи субпопуляція тварин, та наділена особливим ветеринарним статусом у відношенні інфекцій чи інвазій з метою міжнародної торгівлі чи профілактики і контролю хвороб.

Зона добробуту (Благополучная зонаru, Free zoneen, Zone indemnefr, Zona librees)
означає зону, в якій доведено відсутність будь-якої специфічної інфекції чи інвазії в популяції тварин відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

Зона захисту (Защитная зонаru, Protection zoneen, Zone de protectionfr, Zona de protecciónes)
означає зону, в межах якої запроваджено особливий режим біологічної безпеки і санітарні заходи з метою попередження заносу будь-якого патогена до вільної країни або зони із сусідньої країни або зони з іншим ветеринарним статусом.

Зона інфікована (Заражённая зонаru, Infected zoneen, Zone infectéefr, Zona infectadaes)
означає зону, в якій підтверджено наявність інфекції чи інвазії, або зону, що визнана такою у відповідних розділах Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

Зона стримування (Изолированная зонаru, Containment zoneen, Zone de confinementfr, Zona de contenciónes)
означає інфіковану зону, визначену в межах раніше вільної країни або зони, яка включає всі підозрілі та підтверджені епізоотично-пов'язані випадки, і в якій діють заходи контролю переміщень, особливий режим біологічної безпеки і санітарні заходи з метою запобігання поширенню і ліквідації інфекції або інвазії.

Ідентифікація тварин (Идентификация животныхru, Animal identificationen, Identification des animauxfr, Identificación de los animaleses)
означає поєднання ідентифікації зі реєстрацією тварин індивідуально - за допомогою індивідуальної ідентифікації, з унікальним ідентифікатором на кожну тварину, або колективно - в епізоотичній одиниці чи групі тварин, за допомогою єдиного унікального ідентифікатора групи.

Інвазія (Инфестацияru, Infestationen, Infestationfr, Infestaciónes)
означає зовнішнє вторгнення та/або колонізацію тварин чи їх навколишнього простору членистоногими, здатними викликати клінічні ознаки хвороби чи бути потенційними переносниками патогенів.

Кодекс наземний (Наземный кодексru, Terrestrial codeen, Code terrestrefr, Código terrestrees)
означає Кодекс здоров'я наземних тварин МЕБ.

Компартмент (Відділення) (Компартментru, Compartmenten, Compartimentfr, Compartimentoes)
означає субпопуляцію тварин одного чи кількох господарств, ізольовану від інших сприйнятливих тварин популяції завдяки єдиній системі управління біологічною безпекою, що має особливий ветеринарний статус у відношенні однієї чи кількох інфекцій чи інвазій, щодо яких вживаються заходи нагляду, біологічної безпеки і контролю з метою міжнародної торгівлі або профілактики і контролю хвороб в країні або зоні.

Корм (*ru, Feeden, Aliment pour animauxfr, Piensoes)
означає будь-який простий або складний матеріал, (одно- або багаторазовий), оброблений, напівфабрикат або сировину, що використовується безпосередньо у годівлі наземних тварин, окрім бджіл.

Країна-експортер (Экспортирующая странаru, Exporting countryen, Pays exportateurfr, País exportadores)
означає країну, з якої товари відправляються в іншу країну.

Країна-імпортер (Импортирующая странаru, Importing countryen, Pays importateurfr, País importadores)
означає країну, що є кінцевим пунктом призначення товарів.

Лабораторія (Лабораторияru, Laboratoryen, Laboratoirefr, Laboratorioes)
означає належним чином обладнану установу, укомплектовану технічно компетентним персоналом, який під контролем фахівців з ветеринарної діагностики відповідає за достовірність результатів. Лабораторії, що здійснюють діагностику з метою міжнародної торгівлі, сертифікує і контролює Ветеринарний орган.

Ліквідація (Ликвидацияru, Eradicationen, Éradicationfr, Erradicaciónes)
означає знищення і відсутність патогена в країні або зоні.

Нагляд (Спостереження) (Надзорru, Surveillanceen, Surveillancefr, Vigilanciaes)
означає систематичний збір, структурування та порівняння даних, пов'язаних зі здоров'ям тварин та оперативне поширення інформації з метою вжиття належних заходів.

Нагляд спеціальний (Специальный надзорru, Specific surveillanceen, Surveillance cibléefr, Vigilancia específicaes)
означає цільове спостереження (нагляд), спрямоване на конкретне захворювання, інфекцію, інвазію чи інтоксикацію.

Нотифікація (Офіційне повідомлення) (Нотификацияru, Notificationen, Notificationfr, Notificaciónes)
означає процедуру, за якою: a. Ветеринарний орган інформує (офіційно повідомляє) Штаб-квартиру МЕБ, b. Штаб-квартира МЕБ інформує Ветеринарний орган, про виникнення інфекційного чи інвазійного захворювання, згідно положень Глави 1.1.

Оцінка ризику (Оценка рискаru, Risk assessmenten, Appréciation du risquefr, Evaluación del riesgoes)
означає оцінку ймовірності, а також біологічних та економічних наслідків проникнення, занесення, закріплення, поширення чи розповсюдження небезпеки.

Переносник (Переносчикru, Vectoren, Vecteurfr, Vectores)
означає «комаху» чи будь-якого іншого живого носія, що переносить патогена (збудника інфекції чи інвазії) від зараженої до сприйнятливої особини, кормів для тварин чи навколишнього середовища. Необов'язковим є проходження патогеном циклу розвитку в організмі переносника.

Період інкубаційний (Инкубационный периодru, Incubation perioden, Période d'incubationfr, Período de incubaciónes)
означає максимальний період, між проникненням патогена в організм тварини і проявом перших клінічних ознак захворювання.

План біологічної безпеки (План биологической безопасностиru, Biosecurity planen, Plan de sécurité biologiquefr, Plan de bioseguridades)
означає план, в якому визначено потенційно можливі шляхи занесення і поширення чи розповсюдження хвороби в зоні або компартменті, включає перелік та опис, передбачених та затверджених заходів, призначених для зменшення ризику захворювання, якщо це можливо, згідно рекомендацій Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

Популяція (Животная популяцияru, Populationen, Populationfr, Poblaciónes)
означає групу одиниць, що мають спільну характерну особливість.

Простежуваність тварин (Прослеживание животныхru, Animal traceabilityen, Traçabilité animalefr, Trazabilidad de los animaleses)
означає здатність простежити за твариною чи групою тварин на всіх стадіях життя цієї тварини або групи тварин.

Реєстрація (Регистрацияru, Registrationen, Enregistrementfr, Registroes)
означає процедуру збору, запису, надійного зберігання та надання, у відповідних випадках, доступу ветеринарним фахівцям Компетентного органу і використання ними будь-яких відомостей про тварин (даних про ідентифікацію, стан здоров'я, переміщення, сертифікацію) та епізоотичний статус фермерських господарств і територій.

Ризик (Рискru, Risken, Risquefr, Riesgoes)
означає ймовірність виникнення та потенційну величину наслідків несприятливого впливу здоров'ю людини чи тварин, з точки зору біологічних і економічних показників.

Служба ветеринарна (Ветеринарная службаru, Veterinary servicesen, Services vétérinairesfr, Servicios veterinarioses)
означає державну або приватну організацію, що забезпечує реалізацію заходів щодо збереження здоров'я і добробут тварин, а також інші стандарти і рекомендації, що містяться в Кодексах МЕБ - Кодексі здоров'я наземних тварин і Кодексі здоров'я водних тварин на території країни. Ветеринарні служби перебувають під прямим керівництвом та контролем Ветеринарного органу. Приватні ветеринарні організації, ветеринарні лікарі, параветеринарні фахівці та фахівці з охорони водних тварин, зазвичай, акредитовані ветеринарним органом або уповноваженим нею на виконання делегованих їм державною ветеринарною службою завдань.

Спалах (Вогнище) (Очагru, Outbreaken, Foyerfr, Brotees)
означає наявність одного чи кількох випадків в епізоотичній одиниці.

Стадо (Стадоru, Flocken, Cheptelfr, Rebañoes)
означає групу тварин одного виду, що вирощуються разом під контролем людини, або групу диких тварин, що проявляють стадний інстинкт. Стадо зазвичай вважається епізоотичною одиницею.

Статус зоосанітарний (Ветеринарный (Ветеринарно-санитарный) статусru, Animal health statusen, Statut zoosanitairefr, Estatus zoosanitarioes)
означає стан країни, зони або компартмента у відношенні хвороби тварин, визначений відповідно до критеріїв викладених у конкретній Главі про хворобу, або Главі 1.4. із Наземного кодексу.

Субпопуляція (Субпопуляцияru, Subpopulationen, Sous-populationfr, Subpoblaciónes)
означає окрему частину популяції тварин, що ідентифікується за специфічними зоосанітарними характеристиками.

Тварина дика (Животное дикоеru, Feral (Animal)en, Animal (Féral)fr, Animal (Asilvestrado)es)
означає тварину, яка належить до одомашнених видів, що більше не живуть під наглядом або під безпосереднім контролем людини.

Тварини (Животныеru, Animalen, Animalfr, Animales)
означає ссавців, рептилій, птахів чи бджіл.

Товар (Товарru, Commodityen, Marchandisefr, Mercancíaes)
означає живих тварин, продукти тваринного походження, генетичний матеріал від тварин, біологічні продукти і патологічний матеріал.

Торгівля міжнародна (Международная торговляru, International tradeen, Échanges internationauxfr, Comercio internacionales)
означає імпорт, експорт і транзит товарів.

Управління ризиками (Управление рискомru, Risk managementen, Gestion du risquefr, Gestión del riesgoes)
означає процес визначення, вибору та вжиття заходів, що можуть бути застосовані для зниження рівня ризику.

Фауна дика (Дикая фаунаru, Wildlifeen, Faune sauvagefr, Fauna silvestrees)
означає бездомних тварин, поневолених диких тварин і диких тварин.

Хвороби списку МЕБ (Списочная болезньru, Listed diseaseen, Maladie listéefr, Enfermedad de la lista de la OIEes)
означає інфекційні та інвазійні хвороби, зазначені в Главі 1.3. після схвалення Всесвітньою Асамблеєю делегатів МЕБ.

На верх